Міський конкурс читців. Виступ моєї учениці 7 класу

Безсполучникове складне речення. Смислові відношення між частинами безсполучникового складного речення.

ТЕМА: Безсполучникове складне речення. Смислові відношення між частинами безсполучникового складного речення.( 2 години ).

МЕТА УРОКУ: навчити учнів знаходити у тексті безсполучникові складні речення ; визначати їхні основні ознаки, смислові відношення між частинами безсполучникових складних речень; правильно інтонувати безсполучникові складні речення; розвивати уміння й навички аналізувати, зіставляти мовні факти, робити висновки ; виховувати любов до рідної природи.

ОБЛАДНАННЯ : підручник, картки, репродукція картини І. Левітана „ Весна. Велика вода” ;опорна таблиця.

ТИП УРОКУ: урок засвоєння нових знань.

Виглядає сонце березневе,

Капотить струмочком під вікном,

Нагортають крилами до мене

Дикі гуси радісне тепло.

                      Зоя Чумак.

ХІД  УРОКУ

I. Мотивація навчально – пізнавальної діяльності.

1. Орфографічний диктант.

Березень, соковнік, марець, березоль, березіль, дьоготь, сонцеворот, Благовіщення, бджільництво, веснянки, Марс.

Чи можете ви за словами диктанту „передбачити ” соціокультурну тему нашого уроку?

2.Інформаційна довідка.

Довгий час в Україні, як і в більшості європейських народів, звичайною для цього місяця була назва март на честь бога Марса. Справа у тому, що на початку римської доби Марс символізував не війну, а весну та врожай.

Назва березень ( або березоль, березіль ) пов’язана з давнім промислом – заготівлею березової золи та кори.

II. Актуалізація опорних знань.

·                    Яке речення називається складним?

·                    На які дві групи поділяються складні речення?

·                    Назвіть види сполучникових складних речень. Чим вони відрізняються між собою?

·                    Які засоби зв’язку простих речень у складних сполучникових реченнях?

·                    За допомогою чого пов’язані прості речення в складних безсполучникових?

III. Оголошення теми, мети уроку.

Пригадайте, що ви вже знаєте про безсполучникове складне речення?

IV. Вивчення нового матеріалу.

На дошці записані речення :

1.                 Зійшли сніги, шумить вода, земля вже квіти викида.

2.                 Звичаї – найміцніші елементи: вони об’єднують окремих людей в одну націю.

Прочитайте речення. Виконайте синтаксичний розбір, накресліть схеми. Уведіть у речення сполучники, що найбільш вдало підкреслюють зв’язок між даними частинами. Зробіть висновок про характер зв’язку.

ВИСНОВОК: За характером смислових зв’язків і синтаксичних між простими реченнями безсполучникові складні речення поділяються на дві групи:

1)                Із сурядними, не підпорядкованими за змістом одна одній частинами; умовно їх можна поєднати сполучниками сурядності ( у першому реченні – сурядним єднальним сполучником „ і ” ). Ці безсполучникові складні речення є синонімічними до складносурядних речень.

2)                З частинами, одна з яких є підрядною щодо іншої, пояснює її; умовно вони поєднюються сполучниками підрядності ( в другому реченні – підрядним сполучником причини „ бо ” ). Ці безсполучникові складні речення є синонімічними до складнопідрядних речень.

·                    Звірте свої міркування з інформацією в підручнику.

·                    Що нового ви дізналися? ( Про однорідні та неоднорідні частини )

V. Закріплення отриманих знань, застосування набутих навичок і вмінь.

1. Робота з текстом.

·                    Прочитайте текст. Якого стилю цей текст?( науково – популярний ).

·                    Знайдіть у цьому тексті безсполучникові складні речення з однаріднами частинами. Які смислові відношення між цими реченнями?( Одночасність дій, явищ )

Перший весняний місяць нерідко вважають господарем полів та лісів. Довкола вже зникли снігові кучугури, на обійстях заяріли під парким сонцем цятки талої води,на пагорбах почала тужавіти земля, прокльовується рання травичка.Попід вікнами, ощасливлені пробудженням природи, радісно попискують синички, табунці горобців, зібравшись у ватаги, з’ясовують свої „ парубоцькі стосунки ”.

Уже давно полагоджено воза, чекають свого часу підвішені під широкою стріхою плуги, борони, приготовлена для посіву яровина.

·                    А які ще є смислові відношення в таких реченнях?(Робота з підручником)

·                    З якою інтонацією вимовляються ці речення? (Ці речення вимовляються з інтонацією переліку. Пауза між простими реченнями невелика).

2. Прочитайте речення з неоднорідними смисловими відношеннями.

Прийде весна – все навкруги ожива. Пригріло сонечко – розпустилися на деревах бруньки. У небі лунало курликання – то поверталися журавлі з вирію. Люди повернулися з поля – вже стемніло. Далеко на сході стало червоніти небо: сонце сходило.

·                    Визначте, які смислові відношення – умову, причину, пояснення, час, наслідок – виражають прості речення у складних безсполучникових.

·                    Які слова у реченнях я підкреслено наголошувала? („Прийде”, „пригріло”, „повернулися”, „лунало”, „стало червоніти” ). Чому?

ВИСНОВОК: Ці речення вимовляються з інтонацією пояснення, а пояснювальні слова підкреслено наголошуються. Від інтонації залежать розділові знаки.

3.     „ Лінгвістичний експеримент ” ( конструювання речень ).

Прочитайте речення на картках. Замініть сполучникові речення на безсполучникові. Накресліть схеми. Утворені речення запишіть. Як називаються такі речення? ( Синтаксичні синоніми ). Проаналізуйте види смислових зв’язків у безсполучникових складних реченнях.

1.                   Березень селянин чекав з особливим нетерпінням, бо вже все було приготовлено для посіву ярових.

2.                   Коли приходило свято Явдохи, хазяйки випікали обрядове печиво – веснянки.

3.                   Якщо просвистів байбак, то ховай у затінок сіряк.

4.                   Лягло сонце за горою, і зірки засіяли.

ВИСНОВОК: Утворені безсполучникові речення виражають такі смислові відношення:

§     1 - ^ше речення – причини,

§     2 – ^ге речення – часу,

§     3 – ^тє речення – умова, наслідок,

§     4 – ^те речення послідовність дій, явищ.

4. Гра „ Знайди закінчення ”.

Я читаю початок прислів’їв, а ви їх продовжуєте з певними емоційними відтінками. Водночас пригадайте, яку роль відіграє інтонація у безсполучниковому складному реченні.

1. Проспиш весною – заплачеш зимою.

2. Весною дні довгі, ніч коротка.

3. Весна – наші отець і мати: хто не посіє, не буде жати.

4. Весна говорить – уроджу, осінь каже – я це погляджу.

5. На марець виставила баба палець, він узяв та й замерз.

1. Проспиш весною	1. Він узяв та й замерз
2. На марець виставила баба палець	2. осінь каже – я це погляджу
3. Весна говорить – уроджу	3. хто не посіє, не буде жати
4. Весною дні довгі	4. заплачеш зимою
5. Весна – наші отець і мати	5. ніч коротка

ВИСНОВОК: Отже, за допомогою смислових зв’язків та інтонації передається не тільки інформація, а й створюється відтінок напруження, невимушеності, співчутливості, результативності.

5. Графічний диктант.

Алгоритм рішення

	1	2	3	4	5	6
I	С	И	Ч	Ю	Н	А
II	Т	О	С	И	Р	Я

Якщо вважаєте, що безсполучникове речення має однорідні смислові відношення, виписуєте букву з верхньої колонки, якщо неоднорідні – з нижньої. Вийде прізвище українського письменника, який писав : „І про весну шумів водою березіль...”

1. Відчинив я вікно , в кімнату зоря увійшла золотою ходою. ( с )

2.Махнула весна в ліси – вони зацвіли зеленими, білими та жовтими фарбами. (о)

3. Здобудеш освіту – побачиш більше світу.(с)

4. З білого зробити чорне легко, з чорного біле – важко. (ю)

5. Поглянь : уся земля тремтить в палких обіймах ночі. (р)

6.Був теплий день, світилася весна. (а)

6. Дослідження – пошук.

Перепишіть речення. Прочитайте з правильною інтонацією. Поставте речення у відповідну колонку опорної таблиці як приклад до правил.

1. З лісу шепче гілка, з жита – перепілка.

2. Бур’ян знищити – урожай підвищити.

3. Посієш вчасно – вродить пшениця рясно.

4. Сонце гріє, вітер віє з поля на долину.

5. Погасли вечірні вогні : усі спочивають у сні.

6. Тут було вже зовсім видно: місяць підбився вгору.

ОПОРНА ТАБЛИЦЯ

Смислові відношення	одночасність, послідовність, сумісність	причина, пояснення, доповнення, додаткове повідомлення	протиставлення, умова, час, наслідок, висновок швидка зміна подій
Інтонація	переліку	пояснювальна	зіставлення, протиставлення
Сполучники, які можна підставити	і ( й ), а ( і ), та	бо тому що, через те що, а саме, оскільки	а, але, коли, якщо, як, ніби, так що
Синонімічні сполучникові, складні речення	складносурядні речення з єднальними сполучниками	складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними, обставинними причини	складносурядні речення з протиставними сполучниками. складнопідрядні речення з підрядними умовними, часовими, наслідковими, порівняльними

7.Реконструювання речень. Робота за варіантами.

Подані сполучникові речення перебудуйте на синонімічні безсполучникові речення, накресліть схеми.

Варіант 1.

1. Місяць зайшов уже, й надворі панувала сіра весняна темрява.

2. Мені здається, що пейзажі у нас на Україні якоїсь приголомшливої краси і величі.

3.Коли мати відчинила двері, на неї дмухнув вітер, аж засвистів.

4. Ще сонячні промені сплять, а досвітні вогні вже горять.

Варіант 2.

1. Люблю, коли напне весняний ранок понад тобою світлі небеса.

2. В яру шуміли верби густим затишно – рівним співом, і бадьоро гомоніли на горі дуби.

3. Весна настала рано, і можна вже було розпочинати сівбу.

4. Розквітло вже нове життя, так що старому нема вороття.

8. Рефлексія!

Зробіть взаємоперевірку виконаного завдання, порівнявши його з правильним.

9. Творче завдання.

Напишіть твір-мініатюру за репродукцією картини І Левітана „Весна. Велика вода”, використовуючи складні безсполучникові речення.

10. Прочитайте текст. Сформулюйте його тему і основну думку.

·                                Проаналізуйте складні речення і поясніть, чому серед них переважають складні безсполучникові. Визначте смислові зв’язки між простими реченнями у складних безсполучникових.

·                                У всіх реченнях вкажіть їхні граматичні основи.

У весняному лісі.

Добре пригріває вже весняне сонечко, підсихає в лісі земля. Усе навколо оживає : дерева, трави, комахи. Веселіше співають пташки, а їх уже прилетіло чимало! Глянь, як набубнявіли пуп’янки на галузках, от - от  розкриються.

Бачиш – полетів перший метелик. Це кропивниця. Невже вона встигла так швидко вирости? Звичайно, ні. Є такі метелики, що не гинуть від холоду, а залазять кудись у шпаринку й зимують там, сплять до весни. Так і кропивниця. Тому вона й перша серед метеликів з’являється.

А давай-но  підійдемо до мурашника. Він теж ожив! Дивись, як сновигає мурашня. Правда, мурашки ще не такі швидкі, як улітку. Та за кілька днів вони прокинуться зовсім від сну.

Повилазили мурашки – й одразу до роботи. Одні волочать здобич додому, другі займаються ремонтом будинку, який трохи попсувався за зиму.

Кому ж приємно жити в будинку, що протікає? Усі стіни погниють, а потім з хати тікай. Ніколи не руйнуй мурашників, бо мурашки знищують лісових шкідників і цим допомагають зберегти ліс.

А хто це гріється на камінчику? Е, які ми необережні : злякалися ящірку. Це вона після зимової сплячки вилізла погрітись на сонечку. Ящірки теж корисні. Вони з’їдають багато слизняків, мух, різних шкідливих комах.

Хороше зараз у лісі, і додому не хочеться йти – так багато у ньому цікавого. Є на що подивитись.

11. Метод „ Незакінчені речення”.

1. У безсполучникових складних реченнях частини з’єднуються в одне ціле... (за змістом і за допомогою інтонації)

2. За характером смислових зв’язків між простими реченнями безсполучникові складні речення поділяються на дві групи... ( з однорідними реченнями і неоднорідними)

3. Безсполучникові складні речення з однорідними реченнями є синонімічними до...( складносурядних речень)

4. Безсполучникові складні речення з неоднорідними реченнями є синонімічними до... ( складнопідрядних речень)

5. У безсполучникових складних реченнях найчастіше зустрічаються такі типи інтонацій...( переліку, пояснення, зіставлення)

6. У писемному мовленні виразити смислові відношення допомагають...(розділові знаки)

VІ. Рефлексія.

·                                Що нового ви дізналися на уроці?

·                                Що сподобалось?

·                                Що запам’яталось?

·                                Що не знали, а тепер знаєте?

VІІ. Домашнє завдання.

Знати правила; написати твір – мініатюру „ Весна іде ,красу несе”, використовуючи безсполучникові складні речення, або вправа з підручника.

До 150- річчя від дня народження Михайла Михайловича Коцюбинського

Коцюбинський – великий сонцепоклонник

Я ще можу не противитись,

коли ображають мене як людину,

але коли ображають мій народ,

мою мову, мою культуру,

як же я можу не реагувати на це?

Коцюбинський М.М.

     

      Глибоким зором і пером тонким

      Він слугував народові своєму.

      Боліючи душею разом з ним.

      Життя і кров, а не сюжет і тему

      Він залишив на білих сторінках

      І слів не обернуть на прах.

                                               Максим Рильський

         Народився Михайло Михайлович Коцюбинський 17 вересня 1864 року у Вiнницi в сiм’ï дрiбного службовця. Вихованням хлопця в основному займалася мати, "добра,надзвичайно любляча, здатна на самопожертву". Саме завдяки ïï старанням хлопець мав можливiсть долучитися до зразкiв високого мистецтва ще з юних лiт. Вона допомагала йому сформувати добрий естетичний смак, прищеплювала "нахил до всього гарного та любов i розумiння природи". Ази освiти Михайло осягав удома.

   З 1875 року навчався у Барськiй початковiй школi, а в наступнi п’ятьрокiв - у Шаргородському духовному училищi. Як згадував один iз його ровесникiв,

"Михайло Коцюбинський був тодi повновидий, невисокого зросту хлопчик, з темним, трохи кучерявим волоссям, завжди чепурний i чисто вдягнений. Вчився вiн добре, був дуже уважний i старанний. Знав завжди лекцiï краще за нас усiх, був узагалi зосереджений i серйозний не на своï лiта. Учитель нiколи не карав його – не бив лiнiйкою по руцi, не становив навколiшки, як це бувало з iншими. До товаришiв ставився гарно, до всiх однаково уважно, не розрiзняючи з-помiж них нi євреïв, нi руських, нi полякiв". Пiд час навчання у духовному училищi хлопець не обмежується вивченням лише обов’язковоï програми. З особливим захопленням вiн знайомиться з творчiстю Тараса Шевченка, Марка Вовчка, Генрiха Гейне, Миколи Гоголя, ОлександраПушкiна.

Готується до вступу в унiверситет. Але сувора проза дiйсностi по-своєму

вiдкоригувала тi мрiï. Хвороба матерi, втрата роботи батьком, опiкування

меншими дiтьми - все це змусило юнака рано пiти на свiй хлiб.

   Протягом 1882-1892 рр. М.Коцюбинський вчителює, дає приватнi уроки, займається репетиторством для дiтей iз заможних родин Вiнницi та навколишнiх сiл. Пiзнаючи народне життя, вiн вiдкривав i себе. Реалiï життя й багата уява спонукали до творчостi. У 1890роцi у Львiвському часописi "Дзвiнок" друкується його вiрш "Наша хатка". А невдовзi побачили свiт оповiдання "Харитя", "Ялинка", що виразно свiдчили про непересiчний талант молодого автора. З 1892 року, за рекомендацiєю вiдомого бiблiографа М.Комарова, М.Коцюбинський працює в експедицiï, яка боролася з виноградною хворобою по селах Бессарабiï. Серед робiтникiв фiлоксерних загонiв було чимало украïнських студентiв з Киïвського, Харкiвського,

Одеського унiверситетiв. Тут письменник близько знайомиться з членами пiдпiльного товариства "Братство тарасiвцiв", щостворювалося з палким бажанням вiдстоювати право самобутностi украïнськоï нацiï "скрiзь, де тiльки можливо".

   Глибокi враження вiд життя молдаван, а пiзнiше - i кримських татар лягли

в основу оповiдань "Для загального добра", "На каменi" та iн.

   Приходить усвiдомлення значущостi й вагомостi слова, його соцiальноï цiнностi. З Миколою Чернявським вони розсилають украïнським письменникам звернення-заклик розширити тематичнi межi своєï дiяльностi, працювати над збагаченням художнiх прийомiв, вiдстоювати рiднiй мовi право на лiтературне життя. Навколо нього гуртується чернiгiвська iнтелiгенцiя, заохочена й наснажена прикладом дiєвого життя Михайла Михайловича. У 1903 роцi як член Чернiгiвськоïгубернськоï ученоï архiвноï комiсiï вiн побував у Полтавi на вiдкриттi пам’ятника I. Котляревському.

   З 1900 по 1911 рік працює в статистичному бюро губернського земства. Цей перiод життя i творчостi М.Коцюбинського особливий. З 1899 року у Львовi починає виходити зiбрання його творiв, що було завершено сьомим томом у 1913 роцi. У 1905роцi М.Коцюбинський подорожує краïнами Центральноï та ЗахiдноïЄвропи, вiдвiдує Австрiю, Нiмеччину, Iталiю, Швейцарiю. Пiсля повернення вiн багато працює. Оповiдання, новели, повiсть "Fatamorgana" є своєрiдним осмисленням шляхiв подальшого розвитку украïнського суспiльства.

    Останнi роки життя великого письменника позначенi рiзким погiршенням здоров’я, загостренням хвороби серця. З 1909 по 1912 рiк М.Коцюбинський тричi вiдвiдує Iталiю, куди виïздив на лiкування. Там близько знайомиться з Максимом Горьким, на вiллi якого, на островiКапрi, вiн жив. Улiтку 1910 року, повертаючисьз-за кордону, М.Коцюбинський заïхав у карпатське село Криворiвню. Враження,якi охопили вiд знайомства з побутом, людьми, мовою, традицiями цiєïземлi, заворожили його. Згодом вiн ще двiчi приïжджатиме у цей край, а своï враження увiчнив чудовим твором "Тiнi забутих предкiв" (1911 р.). Здається, це були останнi свiтлi й щасливi митi життя, яке невпинно знесилювалося пiдступною недугою. Йому не допомагає лiкування в унiверситетськiй клiнiцi Києва, i 25 квiтня1913 року полум’яне серце неповторного майстра слова битися перестало.

   Поховано Михайла Михайловича Коцюбинського на Болдинiй горi вЧернiговi, де вiн так любив вiдпочивати, милуючись красою Придесення.

   Михайла Михайловича Коцюбинського сучасники часто називали сонцепоклонником. Знайомство з його творчiстю наочно пiдтверджує надзвичайно тонку й точну цю характеристику. Висока художнiсть, вражаюче багатство, свiтла простота думки й справдi мовби пронизують читача життєдайним сонячним промiнням, звеличуючи й наснажуючи для добра i творення. Його творчiсть непомiтно, але неминуче допомагала

людинi ставати людиною. Можливо, саме це й мав на увазi, узагальнюючи його значення як митця, М.Горький, коли писав: «У ньому кипить органiчна гидливiсть до поганого. В нього тонко розвинена естетична чуйнiсть до доброго, вiн любить добро любов’ю художника, вiрить в його переможну силу, i в ньому живе почуття громадянина, якому глибоко i всебiчно зрозумiле культурне значення, iсторична вартiсть добра».

Цитати з творів.

Дорого заплатив я за волю, гірку ціну дав… Половина мене лежить на дні Дунаю, а друга чекає й не дочекається, коли злучиться з нею… — «Дорогою ціною» (1901)

Бо життя безупинно і невблаганно іде на мене, як хвиля на берег. Не тільки власне, а і чуже. А врешті - хіба я знаю, де кінчається власне життя, а чуже починається? Я чую, як чуже існування входить в моє, мов повітря крізь вікна і двері, як води притоків у річку. Я не можу розминутись з людиною. Я не можу бути, самотнім. Признаюсь - заздрю планетам: вони мають свої орбіти, і ніщо не стає їм на їхній дорозі. Тоді як на своїй я скрізь і завжди стрічаю людину. — «Intermezzo» (1908)

От, зростила дитину, берегла, доглядала, рада була неба їй прихилити та зорями вкрити, а тепер віддай між люди на поневіряння. — «Fata Morgana» (1902—1903, 1910)

Коли ви в горі, коли ви щохвилини сподіваєтесь якогось лиха і душа ваша напружена, мов струна на струменті, раджу вам зупинити годинники. Якщо ви стежите за ними, вони без кінця продовжують ваші муки. Коли ж забуваєте за них, вони нагадують про себе, як цегла, що падає на голову. Вони байдуже рахують ваші терпіння й довгими стрілами-пальцями наближають хвилину катастрофи. — «Цвіт яблуні» (1902)

Тугий скруцак з рушника, мокрий і замашний, гатив з лускотом в спини направо й наліво. Від нього тікали, серед реготу й крику, перекидаючи стрічних, збиваючи пил і псуючи повітря. Поміст двигтів у хаті під вагою молодих ніг, і скакало на лаві тіло, трясучи жовтим обличчям, на якому усе ще грала загадкова усмішка смерті.

На грудях тихо бряжчали мідяні гроші, скинуті добрими душами на перевіз.

Під вікнами сумно ридали трембіти. — «Тіні забутих предків» (1911)

10 років з дня смерті Миколи Степановича Вінграновського

10 років з дня смерті Миколи Степановича Вінграновського, українського письменника-шістдесятника, режисера, актора ("Повість полум'яних літ"), сценариста і поета. Він народився 7 листопада 1936 року в селі Богопіль Миколаївської області. Згадуючи своє дитинство, письменник стверджував, що змалечку пам'ятав лише степ: "Скрізь, куди не глянь степ, степ і степ". Навчався на акторському відділі Київського інституту театрального мистецтва. Після першого курсу, його забрав до Москви Олександр Довженко. Писати вірші почав у студентські роки. Перші вірші з'явилися 1958 року на сторінках журналів "Дніпро" та "Жовтень". 7 квітня 1961 року "Літературна газета" вийшла із заголовком на всю четверту сторінку: "Микола Вінграновський. З книги першої, ще не виданої", де було надруковано аж п'ятнадцять віршів молодого автора. Перша поетична збірка "Атомні прелюди" вийшла в 1962 році, а через п'ять років побачила світ друга поетична збірка "Сто поезій". Виразним свідченням творчого розвитку Вінграновського стала збірка "На срібнім березі" (1978). В останні роки життя Микола Вінграновський з великою радістю писав вірші для дітей і про дітей. Помер 27 травня 2004 року в Києві внаслідок тяжкої хвороби. Похований у Києві на Байковому кладовищі. Вінграновський Микола: "Я сів не в той літак..." (1965 рік) Я сів не в той літак Спочатку Думав я Що сів у той літак Але я сів Не в той літак Він був З одним крилом Другим крилом Мав стати Я Я Ним не став І ось вже стільки днів Ми Однокриле Летимо І кожна мить Загрожує Падінням Добре терпляча дорога моя Що смерті не боюсь я І що ти про смерть Не думаєш Ми

Метод проектів. Проектна діяльність на уроках української мови та літератури