10 років з дня смерті Миколи Степановича Вінграновського

10 років з дня смерті Миколи Степановича Вінграновського, українського письменника-шістдесятника, режисера, актора ("Повість полум'яних літ"), сценариста і поета. Він народився 7 листопада 1936 року в селі Богопіль Миколаївської області. Згадуючи своє дитинство, письменник стверджував, що змалечку пам'ятав лише степ: "Скрізь, куди не глянь степ, степ і степ". Навчався на акторському відділі Київського інституту театрального мистецтва. Після першого курсу, його забрав до Москви Олександр Довженко. Писати вірші почав у студентські роки. Перші вірші з'явилися 1958 року на сторінках журналів "Дніпро" та "Жовтень". 7 квітня 1961 року "Літературна газета" вийшла із заголовком на всю четверту сторінку: "Микола Вінграновський. З книги першої, ще не виданої", де було надруковано аж п'ятнадцять віршів молодого автора. Перша поетична збірка "Атомні прелюди" вийшла в 1962 році, а через п'ять років побачила світ друга поетична збірка "Сто поезій". Виразним свідченням творчого розвитку Вінграновського стала збірка "На срібнім березі" (1978). В останні роки життя Микола Вінграновський з великою радістю писав вірші для дітей і про дітей. Помер 27 травня 2004 року в Києві внаслідок тяжкої хвороби. Похований у Києві на Байковому кладовищі. Вінграновський Микола: "Я сів не в той літак..." (1965 рік) Я сів не в той літак Спочатку Думав я Що сів у той літак Але я сів Не в той літак Він був З одним крилом Другим крилом Мав стати Я Я Ним не став І ось вже стільки днів Ми Однокриле Летимо І кожна мить Загрожує Падінням Добре терпляча дорога моя Що смерті не боюсь я І що ти про смерть Не думаєш Ми