ТЕМА: Безсполучникове складне речення. Смислові
відношення між частинами безсполучникового складного речення.( 2 години ).
МЕТА УРОКУ: навчити учнів знаходити у тексті
безсполучникові складні речення ; визначати їхні основні ознаки, смислові відношення
між частинами безсполучникових складних речень; правильно інтонувати
безсполучникові складні речення; розвивати уміння й навички аналізувати,
зіставляти мовні факти, робити висновки ; виховувати любов до рідної природи.
ОБЛАДНАННЯ : підручник, картки, репродукція
картини І. Левітана „ Весна. Велика вода” ;опорна таблиця.
ТИП УРОКУ: урок засвоєння нових знань.
Виглядає сонце березневе,
Капотить струмочком під вікном,
Нагортають крилами до мене
Дикі гуси радісне тепло.
Зоя Чумак.
ХІД УРОКУ
I. Мотивація навчально – пізнавальної діяльності.
1. Орфографічний диктант.
Березень, соковнік, марець, березоль, березіль,
дьоготь, сонцеворот, Благовіщення, бджільництво, веснянки, Марс.
Чи можете
ви за словами диктанту „передбачити ” соціокультурну тему нашого уроку?
2.Інформаційна довідка.
Довгий час в Україні, як і в більшості
європейських народів, звичайною для цього місяця була назва март на честь бога
Марса. Справа у тому, що на початку римської доби Марс символізував не війну, а
весну та врожай.
Назва березень ( або березоль, березіль )
пов’язана з давнім промислом – заготівлею березової золи та кори.
II. Актуалізація опорних знань.
·
Яке речення називається складним?
·
На які дві групи поділяються складні речення?
·
Назвіть види сполучникових складних речень. Чим вони
відрізняються між собою?
·
Які засоби зв’язку простих речень у складних
сполучникових реченнях?
·
За допомогою чого пов’язані прості речення в складних
безсполучникових?
III. Оголошення теми, мети уроку.
Пригадайте, що ви вже знаєте про безсполучникове
складне речення?
IV. Вивчення нового матеріалу.
На дошці записані речення :
1.
Зійшли сніги, шумить вода, земля вже квіти викида.
2.
Звичаї – найміцніші елементи: вони об’єднують окремих
людей в одну націю.
Прочитайте
речення. Виконайте синтаксичний розбір, накресліть схеми. Уведіть у речення
сполучники, що найбільш вдало підкреслюють зв’язок між даними частинами.
Зробіть висновок про характер зв’язку.
ВИСНОВОК: За характером смислових
зв’язків і синтаксичних між простими реченнями безсполучникові складні речення
поділяються на дві групи:
1)
Із сурядними, не підпорядкованими за змістом одна одній
частинами; умовно їх можна поєднати сполучниками сурядності ( у першому реченні
– сурядним єднальним сполучником „ і ” ). Ці безсполучникові складні
речення є синонімічними до складносурядних речень.
2)
З частинами, одна з яких є підрядною щодо іншої, пояснює
її; умовно вони поєднюються сполучниками підрядності ( в другому реченні –
підрядним сполучником причини „ бо ” ). Ці безсполучникові складні
речення є синонімічними до складнопідрядних речень.
·
Звірте свої міркування з інформацією в підручнику.
·
Що нового ви дізналися? ( Про однорідні та неоднорідні
частини )
V. Закріплення отриманих знань, застосування набутих
навичок і вмінь.
1. Робота з текстом.
·
Прочитайте текст. Якого
стилю цей текст?( науково – популярний ).
·
Знайдіть у цьому тексті
безсполучникові складні речення з однаріднами частинами. Які смислові
відношення між цими реченнями?( Одночасність дій, явищ )
Перший весняний місяць нерідко вважають господарем
полів та лісів. Довкола вже зникли снігові кучугури, на обійстях заяріли під
парким сонцем цятки талої води,на пагорбах почала тужавіти земля,
прокльовується рання травичка.Попід вікнами, ощасливлені пробудженням природи,
радісно попискують синички, табунці горобців, зібравшись у ватаги, з’ясовують
свої „ парубоцькі стосунки ”.
Уже давно полагоджено воза, чекають свого часу
підвішені під широкою стріхою плуги, борони, приготовлена для посіву яровина.
·
А які ще є смислові
відношення в таких реченнях?(Робота з підручником)
·
З якою інтонацією
вимовляються ці речення? (Ці речення вимовляються з інтонацією переліку. Пауза
між простими реченнями невелика).
2. Прочитайте речення з неоднорідними смисловими
відношеннями.
Прийде весна – все навкруги ожива. Пригріло
сонечко – розпустилися на деревах бруньки. У небі лунало курликання – то
поверталися журавлі з вирію. Люди повернулися з поля – вже стемніло. Далеко на
сході стало червоніти небо: сонце сходило.
·
Визначте, які смислові
відношення – умову, причину, пояснення, час, наслідок – виражають прості
речення у складних безсполучникових.
·
Які слова у реченнях я
підкреслено наголошувала? („Прийде”, „пригріло”, „повернулися”, „лунало”, „стало
червоніти” ). Чому?
ВИСНОВОК: Ці речення вимовляються
з інтонацією пояснення, а пояснювальні слова підкреслено наголошуються. Від
інтонації залежать розділові знаки.
3. „ Лінгвістичний
експеримент ” ( конструювання речень ).
Прочитайте
речення на картках. Замініть сполучникові речення на безсполучникові.
Накресліть схеми. Утворені речення запишіть. Як називаються такі речення? ( Синтаксичні синоніми
). Проаналізуйте види смислових зв’язків
у безсполучникових складних реченнях.
1.
Березень селянин чекав з особливим нетерпінням, бо вже
все було приготовлено для посіву ярових.
2.
Коли приходило свято Явдохи, хазяйки випікали обрядове печиво
– веснянки.
3.
Якщо просвистів байбак, то ховай у затінок сіряк.
4.
Лягло сонце за горою, і зірки засіяли.
ВИСНОВОК: Утворені безсполучникові
речення виражають такі смислові відношення:
§ 1 - ше речення
– причини,
§ 2 – ге речення
– часу,
§ 3 – тє речення
– умова, наслідок,
§ 4 – те речення
послідовність дій, явищ.
4. Гра „ Знайди закінчення ”.
Я читаю
початок прислів’їв, а ви їх продовжуєте з певними емоційними відтінками.
Водночас пригадайте, яку роль відіграє інтонація у безсполучниковому складному
реченні.
1. Проспиш весною – заплачеш зимою.
2. Весною дні довгі, ніч коротка.
3. Весна – наші отець і мати: хто не посіє, не
буде жати.
4. Весна говорить – уроджу, осінь каже – я це
погляджу.
5. На марець виставила баба палець, він узяв та й
замерз.
|
1. Проспиш весною
|
1. Він узяв та й замерз
|
|
2. На марець виставила баба палець
|
2. осінь каже – я це погляджу
|
|
3. Весна говорить – уроджу
|
3. хто не посіє, не буде жати
|
|
4. Весною дні довгі
|
4. заплачеш зимою
|
|
5. Весна – наші отець і мати
|
5. ніч коротка
|
ВИСНОВОК: Отже, за допомогою
смислових зв’язків та інтонації передається не тільки інформація, а й
створюється відтінок напруження, невимушеності, співчутливості,
результативності.
5. Графічний диктант.
Алгоритм рішення
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
|
I
|
С
|
И
|
Ч
|
Ю
|
Н
|
А
|
|
II
|
Т
|
О
|
С
|
И
|
Р
|
Я
|
Якщо
вважаєте, що безсполучникове речення має однорідні смислові відношення,
виписуєте букву з верхньої колонки, якщо неоднорідні – з нижньої. Вийде
прізвище українського письменника, який писав : „І про весну шумів водою
березіль...”
1. Відчинив я вікно , в кімнату зоря увійшла
золотою ходою. ( с )
2.Махнула весна в ліси – вони зацвіли зеленими,
білими та жовтими фарбами. (о)
3. Здобудеш освіту – побачиш більше світу.(с)
4. З білого зробити чорне легко, з чорного біле –
важко. (ю)
5. Поглянь : уся земля тремтить в палких обіймах
ночі. (р)
6.Був теплий день, світилася весна. (а)
6. Дослідження – пошук.
Перепишіть
речення. Прочитайте з правильною інтонацією. Поставте речення у відповідну колонку
опорної таблиці як приклад до правил.
1. З лісу шепче гілка, з жита – перепілка.
2. Бур’ян знищити – урожай підвищити.
3. Посієш вчасно – вродить пшениця рясно.
4. Сонце гріє, вітер віє з поля на долину.
5. Погасли вечірні вогні : усі спочивають у сні.
6. Тут було вже зовсім видно: місяць підбився
вгору.
ОПОРНА ТАБЛИЦЯ
|
Смислові відношення
|
одночасність, послідовність, сумісність
|
причина, пояснення, доповнення, додаткове повідомлення
|
протиставлення, умова, час, наслідок, висновок
швидка зміна подій
|
|
Інтонація
|
переліку
|
пояснювальна
|
зіставлення, протиставлення
|
|
Сполучники, які можна підставити
|
і ( й ), а ( і ), та
|
бо тому що, через те що, а саме, оскільки
|
а, але, коли, якщо,
як, ніби, так що
|
|
Синонімічні сполучникові,
складні речення
|
складносурядні речення з єднальними сполучниками
|
складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними, обставинними причини
|
складносурядні речення з протиставними
сполучниками.
складнопідрядні речення з підрядними умовними,
часовими, наслідковими, порівняльними
|
7.Реконструювання речень. Робота за
варіантами.
Подані
сполучникові речення перебудуйте на синонімічні безсполучникові речення,
накресліть схеми.
Варіант 1.
1. Місяць зайшов уже, й надворі панувала сіра весняна
темрява.
2. Мені здається, що пейзажі у нас на Україні
якоїсь приголомшливої краси і величі.
3.Коли мати відчинила двері, на неї дмухнув вітер,
аж засвистів.
4. Ще сонячні промені сплять, а досвітні вогні вже
горять.
Варіант 2.
1. Люблю, коли напне весняний ранок понад тобою
світлі небеса.
2. В яру шуміли верби густим затишно – рівним
співом, і бадьоро гомоніли на горі дуби.
3. Весна настала рано, і можна вже було
розпочинати сівбу.
4. Розквітло вже нове життя, так що старому нема
вороття.
8. Рефлексія!
Зробіть
взаємоперевірку виконаного завдання, порівнявши його з правильним.
9. Творче завдання.
Напишіть
твір-мініатюру за репродукцією картини І Левітана „Весна. Велика вода”,
використовуючи складні безсполучникові речення.
10. Прочитайте текст. Сформулюйте його тему і
основну думку.
·
Проаналізуйте складні
речення і поясніть, чому серед них переважають складні безсполучникові. Визначте
смислові зв’язки між простими реченнями у складних безсполучникових.
·
У всіх реченнях вкажіть
їхні граматичні основи.
У весняному
лісі.
Добре пригріває вже весняне сонечко, підсихає в
лісі земля. Усе навколо оживає : дерева, трави, комахи. Веселіше співають
пташки, а їх уже прилетіло чимало! Глянь, як набубнявіли пуп’янки на галузках,
от - от розкриються.
Бачиш – полетів перший метелик. Це кропивниця.
Невже вона встигла так швидко вирости? Звичайно, ні. Є такі метелики, що не
гинуть від холоду, а залазять кудись у шпаринку й зимують там, сплять до весни.
Так і кропивниця. Тому вона й перша серед метеликів з’являється.
А давай-но
підійдемо до мурашника. Він теж ожив! Дивись, як сновигає мурашня.
Правда, мурашки ще не такі швидкі, як улітку. Та за кілька днів вони
прокинуться зовсім від сну.
Повилазили мурашки – й одразу до роботи. Одні
волочать здобич додому, другі займаються ремонтом будинку, який трохи
попсувався за зиму.
Кому ж приємно жити в будинку, що протікає? Усі
стіни погниють, а потім з хати тікай. Ніколи не руйнуй мурашників, бо мурашки
знищують лісових шкідників і цим допомагають зберегти ліс.
А хто це гріється на камінчику? Е, які ми
необережні : злякалися ящірку. Це вона після зимової сплячки вилізла погрітись
на сонечку. Ящірки теж корисні. Вони з’їдають багато слизняків, мух, різних
шкідливих комах.
Хороше зараз у лісі, і додому не хочеться йти –
так багато у ньому цікавого. Є на що подивитись.
11. Метод „ Незакінчені речення”.
1. У безсполучникових складних реченнях частини
з’єднуються в одне ціле... (за змістом і за допомогою інтонації)
2. За характером смислових зв’язків між простими
реченнями безсполучникові складні речення поділяються на дві групи... ( з однорідними
реченнями і неоднорідними)
3. Безсполучникові складні речення з однорідними
реченнями є синонімічними до...( складносурядних речень)
4. Безсполучникові складні речення з неоднорідними
реченнями є синонімічними до... ( складнопідрядних речень)
5. У безсполучникових складних реченнях найчастіше
зустрічаються такі типи інтонацій...( переліку, пояснення, зіставлення)
6. У писемному мовленні виразити смислові
відношення допомагають...(розділові знаки)
VІ.
Рефлексія.
·
Що нового ви дізналися на уроці?
·
Що сподобалось?
·
Що запам’яталось?
·
Що не знали, а тепер знаєте?
VІІ.
Домашнє завдання.
Знати
правила; написати твір – мініатюру „ Весна іде ,красу несе”, використовуючи
безсполучникові складні речення, або вправа з підручника.
Комментариев нет:
Отправить комментарий